24 червня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку” від 24.06.2026 р. № 817 (далі – Постанова № 817). Зміни зачіпають усіх операторів хімічно небезпечних виробництв, а також проектні організації, що супроводжують будівництво таких об’єктів.
Ключова новація – відмова від поняття “виробнича одиниця” на користь “джерела небезпеки”: конкретної установки, резервуара, трубопроводу або агрегату, де зосереджена небезпечна речовина. Відтепер маса речовини розраховується в кожному окремому джерелі, а не по виробничій одиниці в цілому. Паралельно класифікацію речовин синхронізовано з Технічним регламентом класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2024 р. № 539, – замість прямого посилання на Регламент (ЄС) № 1272/2008.
Для суб’єктів господарювання це означає необхідність інвентаризації хімічних речовин та перегляду існуючих розрахунків.
Ключовий концепція полягає в деталізації оцінки. Якщо раніше ідентифікація часто прив’язувалася до узагальненої виробничої одиниці чи майданчика, то тепер оцінка проводиться за конкретними джерелами небезпеки.
До таких джерел належать:
- технологічні установки та обладнання колонного типу;
- резервуарні парки та окремі ємності;
- трубопроводи, складські споруди та інші технологічні елементи.
Урядом запроваджено чіткий ліміт: суб’єкт господарювання має право не проводити розрахунки та ідентифікацію, якщо загальна кількість небезпечної речовини на об’єкті становить не більше ніж 2% від її найменшої порогової маси.
Оцінка небезпечних речовин та сумішей тепер спирається на три чіткі категорії небезпеки, що відповідають стандарту CLP:
- Секція H: небезпека для здоров’я людини (гостра токсичність, канцерогенність тощо).
- Секція P: фізична небезпека (вибухонебезпечність, легкозаймистість, окиснювальні властивості).
- Секція E: небезпека для довкілля (водна токсичність, тривалий негативний вплив).
Оновлені таблиці містять уточнені категорії, що вимагає перегляду наявних паспортів безпечності.
Для внесення об’єкта до Реєстру або оновлення відомостей суб’єкт господарювання більше не може обмежитися лише формальною заявою. До повідомлення за формою ОПН-1 тепер обов’язково додаються:
- Розрахунково-пояснювальна записка з викладеними методиками, алгоритмами та вхідними даними;
- Копії паспортів безпечності хімічної продукції (SDS) для кожної використовуваної чи речовини яка зберігається;
- Документи, що підтверджують обсяги та умови зберігання.
Державний електронний реєстр ОПН отримав оновлений функціонал:
- Забезпечено можливість виправлення технічних помилок суб’єктом господарювання у зручному форматі;
- Впроваджено функціонал архівування попередніх результатів ідентифікації, що дозволяє відстежувати історію змін об’єкта при технічному переоснащенні чи реконструкції.
Також визначено прозорі підстави для виключення об’єкта з Реєстру (зокрема при ліквідації, відчуженні або зміні технологічного процесу).
Постанова КМУ № 817 робить систему обліку ОПН більш прогнозованою, цифровізованою та прозорою, одночасно підвищуючи вимоги до якості первинної документації підприємств.
Джерело: Держекоінспекція
Потрібно організувати навчання за новими вимогами?
Спробуйте хмарну версію Автоекзаменатора – готові навчальні матеріали за нормативними документами, тестування та протоколи в одній системі.
