З 18 вересня діють оновлені правила роботи бізнесу та бюджетних установ під час тривог: Постанова КМУ №1128

Жовтий і червоний рівні повітряної загрози – з 4 вересня

Нагадаємо, що Постанова №1092 діє з 4 вересня 2026 року. Нею запроваджено два рівні повітряної загрози:

• червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза;
• жовтий рівень – дронова загроза.

Однак з 18 вересня Уряд уточнив деякі правила роботи бізнесу під час повітряної тривоги.

Що змінилось з 18 вересня?

Постанова №1128 внесла ряд змін:

1. Визначено тривалість сигналів для червоного та жовтого рівнів.
2. Сигнал жовтого рівня подаватимуть із диференціацією за районами.
3. Встановила обовязок для бізнесу, який не має укриття, організувати «безпечний простір».
4. На господарських об’єктах доведеться встановити інформаційні таблички про наявність укриття або безпечного простору.
5. Балансоутримувачі та суб’єкти господарювання повинні оповіщати працівників і відвідувачів про повітряну тривогу.
6. Міноборони та Генштаб мають визначити показник максимального надлишкового тиску вибуху, який враховуватимуть під час облаштування безпечних просторів.

Розглянемо ці зміни докладніше.

Як відрізнятимуться сигнали жовтого і червоного рівнів?

Це корисно знати не тільки бізнесу, а і кожному. Адже, звук сигналу «Повітряна тривога» знають вже, напевно всі, і розрізняють їх за «кольором».

З 18 вересня сигнал «Повітряна тривога» складатиметься зі звукового сигналу «Увага всім» та голосового повідомлення про встановлений рівень загрози.

Тривалість сигналу становитиме:

• за червоного рівня – 1 хвилину;
• за жовтого рівня – 30 секунд.

Сигнал жовтого рівня подаватимуть із диференціацією за районами.

Відбій повітряної тривоги передаватимуть лише як голосове повідомлення – без звукового сигналу «Увага всім».

За яких умов бізнес може працювати під час жовтого рівня?

З 4 вересня вимоги щодо роботи після «жовтого» сигналу до відбою були дуже стислі: мати укриття, а якщо його немає – облаштувати (за потреби – побудувати) до 4 грудня.

Але зрозуміло, що працювати без укриття це небезпечно. Тому в цю вимогу внесли зміни.

З 18 вересня під час жовтого рівня загрози підприємства зможуть продовжувати роботу у приміщеннях, будівлях, спорудах або на територіях, де є:

• захисна споруда;
• тимчасове або постійне укриття для працівників і відвідувачів;
• споруда подвійного призначення (тобто, є якась споруда, у якій за потреби можна укритися);
• безпечний простір.

Отже, немає укриття, але бажаєте працювати до 4 грудня? Забезпечте наявність безпечного простору. З 4 грудня – повинне бути тимчасово або постійне укриття.

Що таке «безпечний простір» і як його облаштувати?

Безпечний простір – це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях або спорудах. Такий простір облаштовуватимуть у межах уже реалізованих об’ємно-планувальних рішень.

Безпечний простір має забезпечувати захист працівників і відвідувачів:

• від побічної дії звичайних засобів ураження (тобто, від уламків скла, від падаючих меблів та інших предметів тощо);
• від максимального надлишкового тиску вибуху.

Проте, що може знати бізнес про те, яке місце є найбільш безпечним? Гаразд, правило «двох стін» всі вже вивчили і дотримуються навіть вдома, але тиск від вибуху?

Тут порадником мають стати військові. Показник максимального надлишкового тиску в кілопаскалях повинні визначити Міноборони та Генеральний штаб ЗСУ. Його мають довести до військових адміністрацій, проєктних та експертних організацій, а також суб’єктів господарювання.

Хто має облаштувати безпечний простір в орендованому приміщенні?

Постанова №1128 прямо передбачає, що безпечний простір облаштовує суб’єкт господарювання.

Такий обов’язок виникатиме, якщо приміщення, будівля або споруда:

• не належить до споруд подвійного призначення;
• або у її складі немає безпечного простору.

Отже, якщо підприємство чи ФОП працює в орендованому приміщенні, обов’язок облаштувати безпечний простір покладатиметься саме на такого орендаря як на суб’єкта господарювання.

Водночас найбільш захищені зони у приміщенні має визначити балансоутримувач. Саме на підставі проведених ним розрахунків має встановлюватися, чи забезпечує відповідна зона захист від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху.

Тому орендар не зможе облаштувати безпечний простір без участі власника або балансоутримувача будівлі.

Сторонам договору оренди нерухомості потрібно буде узгодити:

• яка саме частина приміщення може використовуватися як безпечний простір;
• хто організовує проведення необхідних розрахунків;
• які роботи потрібно виконати;
• чи дозволяє договір оренди проводити відповідне переобладнання;
• як розподілятимуться витрати.

Джерело: Дебет-Кредит

---

Потрібно організувати дистанційне навчання й перевірку знань з охорони праці?

Спробуйте хмарну версію Автоекзаменатора – готові навчальні матеріали за нормативними документами, тестування та протоколи в одній системі.

---