Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі”.
Як зазначено у пояснювальній записці, ключова проблема, яку передбачається розв’язати, – застарілість та неефективність існуючого способу державного регулювання безпеки та здоров’я працівників. Така ситуація обумовлена тим, що чинна система управління охороною праці на всіх рівнях у своїй основі функціонує за “реактивним“ принципом коригувальних дій, тобто реагування на наслідки нещасних випадків у вигляді видання державою нормативних актів, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт.
Тож законопроєктом пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.
Послідовна ієрархія цих принципів визначена Директивою Ради № 89/391/ЄЕС та передбачає:
- запобігання ризикам;
- оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
- усунення джерел ризиків;
- адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
- адаптація до технічного прогресу;
- заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
- розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
- надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
- належне навчання та інструктаж працівників.
Тож на противагу чинній системі запропоновані проєктом акта підходи передбачають організацію системи безпеки і здоров’я працівників за “проактивним” принципом запобіжних дій.
Також проєкт акта передбачає визначення на рівні закону ключових термінів та понять у цій сфері, яких на сьогодні немає, зокрема поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації; представники працівників і багато інших.
Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві свідчать, що більшість заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, полягає у проведенні позапланових інструктажів з питань охорони праці. Такий однотипний підхід, який не спрямований на усунення причин настання нещасних випадків, призводить до їх повторення та не сприяє їх запобіганню. Тому проєкт акта спрямовано на підвищення ефективності процедур розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Також проєктом акта передбачається запровадження інформування компетентних органів про всі нещасні випадки та ведення роботодавцем обліку всіх інцидентів, які потенційно могли призвести до нещасного випадку.
Модернізація систем безпеки та здоров’я працівників потребуватиме також зміни традиційних підходів до мотивації правильних дій з організації безпеки. Тому проєктом акта, поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю, передбачається можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
Законопроєктом також передбачається обов’язкове страхування відповідальності експертних організацій при укладанні договору про надання послуг у сфері безпеки та здоров’я працівників. Таким чином передбачається підвищити якість таких послуг та ступінь безпеки працівників.
Також проєктом акта встановлюються обов’язки роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників особливих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-річного віку; працівників з інвалідністю), і передбачається обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.
Важливим напрямом змін є запровадження на рівні закону обов’язку щодо включення до стандартів освіти при здобутті повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти вимог до обов’язкових компетентностей здобувача освіти у сфері безпеки та здоров’я працівників.
Окрему увагу приділено підтримці державою наукових досліджень у сфері безпеки та здоров’я працівників та визначення на державному рівні необхідності їх організації та фінансування.
Проєктом акта законодавчо врегульовано, що сфера безпеки та здоров’я працівників є складовою законодавства про працю. Запропоновані проєктом акта норми дозволять привести національні норми щодо функціонування інспекції праці у відповідність до положень Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129, що також є одним із зобов’язань у межах Угоди Україна-ЄС.
Джерело: Дебет-Кредит
Вебінар на тему : Остання редакція проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я на роботі» від уряду. Чиї інтереси лобіюються?
Організатори: ESOSH, Журнал «Охорона праці». Вебінар відбувся 8 червня 2023 року.
Під час живої дискусії обговорені наступні питання:
- Як громадськість впливає на державну політику?
- Які зміни чекають на сферу охорони праці?
- Історія творення законопроєкту. Чи враховано пропозиції соціальних партнерів?
- Чи стане праця безпечнішою?
