
Мінекономіки доопрацювало проєкт нового Трудового кодексу України. Його розмістив на своєму сайті Спільний представницький орган (СПО) об’єднань профспілок України.
Новий Трудовий кодекс покликаний замінити Кодекс законів про працю та має на меті створити й забезпечити функціонування правових механізмів реалізації та захисту права на працю.
Якщо документ ухвалять, Трудовий кодекс набере чинності з 1 січня 2026 року, але не раніше дня, коли його опублікують.
Документ складатиметься із шести книг, що охоплюють ключові аспекти трудових відносин:
- Загальні положення – основні принципи та терміни.
- Індивідуальні трудові відносини – правила найму, звільнення та умови праці.
- Колективні трудові відносини – права та обов’язки трудових колективів.
- Трудові спори – процедури вирішення конфліктів у сфері праці.
- Безпека та здоров’я працівників – гарантії безпечних умов праці.
- Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства – механізми перевірки та відповідальність за порушення.
Порівняно із чинним законодавством про працю додатково включено регулювання питань щодо:
1) порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
2) визначення ознак трудових відносин. Так, договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаватимуться трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:
- особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
- виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота;
3) врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників. Так, на домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу з урахуванням особливостей, передбачених ст. 89 ТКУ. Домашнім працівникам, які є неповнолітніми особами, тривалість роботи встановлюватиметься з урахуванням часу, необхідного для здобуття або завершення ними загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти. Нюанси роботи з підсумованим обліком робочого часу прописані у ст. 88 ТКУ;
4) вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку. Згідно з проєктом ТКУ щорічна основна оплачувана відпустка надаватиметься працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи.
Загалом буде встановлено такі види відпусток:
- Щорічна основна оплачувана відпустка (стаття 95 цього Кодексу) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом.
- Відпустки у зв’язку з навчанням (стаття 97 цього Кодексу).
- Соціальні відпустки:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 98 цього Кодексу);
- відпустка для догляду за дитиною (стаття 99 цього Кодексу);
- відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (стаття 100 цього
- Кодексу);
- відпустка при народженні дитини (стаття 101 цього Кодексу);
- відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 102 цього Кодексу).
4. Відпустки без збереження заробітної плати (стаття 105 цього Кодексу).
Також передбачено реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
5) впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації поширення норм колективних договорів та угод;
6) врегулювання нагляду за додержанням законодавства у сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.
Крім того, проєктом акта пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.
Також передбачається визначити принципи, правові та організаційні засади регулювання порядку та способів вирішення колективних трудових спорів в Україні, запровадити сучасний механізм вирішення таких спорів за допомогою примирних процедур та трудового арбітражу, розвиток інституту трудової медіації, реалізацію права працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, удосконалення порядку та процедури проведення страйків, збалансування інституту відповідальності та інтересів працівників і роботодавців за порушення законодавства про колективні трудові спори тощо.
Джерело: Кадрех